«Бульвар Сансет» (Sunset Boulevard, 1950) — фільм-нуар Біллі Вайлдера про зворотний бік Голлівуду. Картина коштувала близько 1,75 мільйона доларів, отримала 11 номінацій на «Оскар» і три статуетки. IMDb тримає її на 8,4, а Американський інститут кіно ставить «Бульвар Сансет» у двадцятку найкращих американських фільмів усіх часів. Це історія, яку розповідає мрець, і ця деталь задає тон усьому, що відбувається далі.

Сюжет

Голос із басейну

Фільм відкривається тілом, що плаває в басейні розкішного особняка. Голос за кадром належить саме цьому мерцеві — сценаристу Джо Гілісу, який обіцяє розповісти, як він тут опинився. Далі історія відмотується назад.

Джо — невдаха-сценарист, якого душать борги. Тікаючи від кредиторів, він випадково заїжджає на занедбану віллу на бульварі Сансет. Там живе Норма Десмонд, колишня зірка німого кіно, яку давно забули. Вона досі певна, що ось-ось повернеться на екран.

Полонянка чужої ілюзії

Норма наймає Джо доопрацювати її сценарій про Саломею, яким вона мріє повернутися в кіно. Поступово він стає її утриманцем, а потім і коханцем, заплутавшись у дорогих подарунках і її ревнощах. Її відданий дворецький Макс приховує гірку правду про колишню славу господині. Коли Джо намагається вирватися, ілюзія Норми остаточно руйнується, і фінал повертає глядача до того самого басейну.

Актори

  • Глорія Свенсон — Норма Десмонд, зірка німого кіно. Сама Свенсон у 1920-х була справжньою зіркою німих стрічок.
  • Вільям Голден — Джо Гіліс, сценарист-невдаха
  • Еріх фон Штрогайм — Макс фон Майєрлінг, дворецький і колишній режисер
  • Ненсі Олсон — Бетті Шефер, молода сценаристка
  • Сесіль Б. ДеМілль — грає самого себе на студії Paramount

У ролях самих себе також з’являються реальні зірки німої епохи Бастер Кітон, Анна К. Нільссон і Г. Б. Уорнер. Норма називає їх «восковими фігурами» — гіркий жарт про забутих кумирів.

Виробництво

Біллі Вайлдер і його співавтор Чарльз Брекетт писали сценарій у глибокій таємниці, щоб студія не злякалася сюжету про власну індустрію. Особняк Норми насправді знімали в маєтку на розі Вілшир і Ірвінг у Лос-Анджелесі, який згодом знесли. Знаменитий басейн добудували спеціально для фільму.

Спершу історію розповідав не мрець, а пацієнти моргу — цей пролог провалився на тестовому показі, глядачі сміялися. Вайлдер вирізав сцену й залишив закадровий голос потопельника. Зйомки тривали з квітня по червень 1949 року.

Збори і нагороди

При бюджеті близько 1,75 мільйона фільм зібрав приблизно 5 мільйонів доларів і став комерційно успішним. На «Оскарі» він здобув три нагороди: за оригінальний сценарій, музику Франца Ваксмана і художню постановку, маючи всього 11 номінацій, серед них чотири акторські. Глорія Свенсон програла головну жіночу роль, але її репліка «Я й зараз велика, це фільми стали маленькими» увійшла в історію кіно. У 1989 році стрічку одну з перших внесли до Національного реєстру кінокартин США.

Цікаві факти

  • Глорія Свенсон, яка грає забуту німу зірку, сама була зіркою німого кіно — паралель навмисна.
  • Дворецького Макса грає Еріх фон Штрогайм, який у реальності був видатним режисером німої епохи, чию кар’єру зруйнували студії.
  • Фінальну фразу «Гаразд, містере ДеМілль, я готова до крупного плану» Свенсон імпровізувала на межі.
  • Бос Paramount Луїс Б. Маєр після прем’єри публічно лаяв Вайлдера за те, що той «очорнив» Голлівуд.
  • Мавпочку Норми, яку урочисто ховають на початку, ніколи не показують живою — лише її поховання.

Часто задавані питання

Хто режисер «Бульвару Сансет»?

Фільм зняв Біллі Вайлдер, один із найвпливовіших голлівудських режисерів, автор «У джазі тільки дівчата».

Чому фільм називають нуаром?

Темна тема, закадровий голос мерця, фатальна жінка і похмура атмосфера — класичні ознаки нуару.

Хто розповідає історію?

Оповідь веде вже мертвий герой, сценарист Джо Гіліс, чиє тіло ми бачимо в басейні на самому початку.

Скільки «Оскарів» отримала стрічка?

Три статуетки з одинадцяти номінацій: за сценарій, музику і художню постановку.

Чи реальна Норма Десмонд?

Це вигаданий персонаж, але збірний образ багатьох зірок німого кіно, забутих після приходу звуку.

Пов’язані матеріали

Любителям класичного нуару варто прочитати про «Подвійну страховку» того ж Біллі Вайлдера та судову драму «Свідок обвинувачення». Обидві входять до рейтингу ТОП-100 фільмів IMDb.