«Це всього лише кінець світу» (Juste la fin du monde) — драма 2016 року канадського режисера Ксав’є Долана. Камерна історія про письменника, який повертається до родини після дванадцяти років мовчання, зібрала зірковий французький склад і здобула Гран-прі Каннського кінофестивалю — другу за значущістю нагороду конкурсу.

Сюжет

Луї, успішний драматург, тяжко хворий і знає, що жити йому лишилося недовго. Він повертається в родинний дім після дванадцятирічної розлуки, щоб особисто повідомити рідним про свою близьку смерть. Проте варто йому переступити поріг, як старі образи, недомовки й роздратування знову беруть гору.

Замість відвертої розмови родина поринає у звичні сварки: мати намагається втримати крихку гармонію, сестра прагне уваги, а старший брат зустрічає Луї з прихованою агресією. Фільм майже цілком складається з напружених діалогів і довгих крупних планів, де головне сказане лишається невимовленим. Луї так і не наважується озвучити причину свого приїзду.

Актори

  • Гаспар Ульєль — Луї, письменник, що повертається додому.
  • Марйон Котіяр — Катрін, дружина старшого брата.
  • Венсан Кассель — Антуан, агресивний старший брат.
  • Леа Сейду — Сюзанна, молодша сестра Луї.
  • Наталі Бай — Мартін, мати родини.

Виробництво

Долан зняв фільм за п’єсою французького драматурга Жана-Люка Лагарса. Режисер свідомо побудував стрічку на клаустрофобних крупних планах, аби глядач відчув задуху родинного дому. Камера майже не відпускає облич героїв, а музика й паузи підсилюють відчуття, що кожне слово може стати останнім.

Для Долана, який прославився ще підлітком, це був черговий крок до великого авторського кіно зі справжніми зірками. Зібрати в одному проєкті Котіяр, Касселя, Сейду й Бай — рідкісне досягнення для режисера, якому на той момент не виповнилося й тридцяти.

Нагороди

Прем’єра відбулася на Каннському фестивалі 2016 року, де фільм отримав Гран-прі — другу за престижністю відзнаку після «Золотої пальмової гілки». Канада висунула стрічку на «Оскар» у категорії найкращого іноземного фільму. Критика розділилася: одні захоплювалися емоційною щільністю, інші дорікали надмірною театральністю, проте акторський ансамбль хвалили майже одностайно.

Нагороди «Сезар» і доля п’єси

На церемонії «Сезар» 2017 року фільм здобув три нагороди: за найкращу режисуру (Долан), найкращу чоловічу роль (Гаспар Ульєль) і монтаж. Жан-Люк Лагарс написав п’єсу 1990 року, а помер від СНІДу 1995-го, у 38 років. Фільм вийшов у французький прокат 21 вересня 2016 року, невдовзі після прем’єри в Каннах.

Цікаві факти

  • Фільм знято за однойменною п’єсою Жана-Люка Лагарса.
  • Гран-прі Канн — друга за значущістю нагорода фестивалю після «Золотої пальмової гілки».
  • Ксав’є Долан зняв стрічку, коли йому не було й тридцяти років.
  • Майже весь фільм складається з крупних планів і діалогів у замкненому просторі дому.
  • Канада обрала картину своїм офіційним претендентом на «Оскар».
  • На «Сезарі» 2017 року фільм отримав нагороди за режисуру, чоловічу роль і монтаж.

Часто задавані питання

Про що фільм «Це всього лише кінець світу»?

Про смертельно хворого письменника, який повертається до родини після дванадцяти років, щоб повідомити про свою близьку смерть, але так і не наважується це зробити.

Хто режисер фільму?

Канадець Ксав’є Долан. Стрічка стала однією з його найвідоміших робіт.

Яку нагороду отримав фільм?

Гран-прі Каннського кінофестивалю 2016 року — другу за престижністю відзнаку конкурсу.

Хто зіграв головні ролі?

Гаспар Ульєль, Марйон Котіяр, Венсан Кассель, Леа Сейду та Наталі Бай.

На чому заснований сюжет?

На однойменній п’єсі французького драматурга Жана-Люка Лагарса.

Пов’язані матеріали

Поціновувачам французького кіно радимо огляд культової стрічки «Амелі». Більше про французькі прем’єри в українському прокаті читайте в матеріалах про комедію «У ліжку з Вікторією» та фестиваль «Французька весна» в Україні.