Фільм · 1930

Земля

Q: Хто зняв «Землю»?

Олександр Довженко.

Q: Скільки триває фільм?

Близько 80 хвилин.

«Поема про людину і землю»

Класика

«Землю» Олександр Довженко зняв у 1930 році на студії ВУФКУ. Це німий фільм тривалістю менше півтори години, з Семеном Свашенком у ролі Василя і Степаном Шкуратом у ролі Опанаса.

У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі міжнародне журі кінокритиків назвало «Землю» одним з дванадцяти найкращих фільмів усіх часів. Сьогодні фільм дивляться не як агітку про колективізацію, а як поему про людину і землю: соняшники, яблука під дощем, вітер у житі, обличчя селян, зняті крупно і довго.

Ідеологічна оболонка фільму застаріла, і сучасний глядач знає, чим насправді обернулася колективізація для українського села. Тим цікавіше бачити, як Довженко, сам того, можливо, не бажаючи, зняв прощання з тим світом, який от-от мав зникнути.

Для тих, хто хоче зрозуміти, звідки виросло українське кіно, цей фільм обов’язковий.

Сюжет

Фільм починається зі смерті старого діда Семена серед яблук у саду: спокійної, тихої, як кінець довгого літнього дня. Ця сцена задає тон усьому, що буде далі: смерть тут частина великого кола життя, а не трагедія.

Його онук Василь очолює сільських комсомольців і хоче, щоб село жило по-новому. Він привозить перший трактор, і всі, від дітей до старих, вибігають подивитися на диво. Трактор глухне, і щоб його завести, хлопці роблять те, що не вигадав би жоден сценарист.

Багаті господарі, куркулі, ненавидять зміни, бо втрачають землю. Однієї ночі, коли щасливий Василь повертається від нареченої і танцює на сільській дорозі, пролунає постріл.

Батько Василя Опанас відмовляється від священника і просить, щоб сина ховали молоді, зі співами про нове життя. Село проводжає Василя, а наречена в розпачі б’ється об стіни хати.