«Одного разу на Дикому Заході» (Once Upon a Time in the West, 1968) — вестерн Серджо Леоне з бюджетом близько 5 млн доларів і рейтингом IMDb 8,5. Музику Енніо Морріконе написав ще до зйомок, тож актори грали під уже готову партитуру. Фільм став підсумком «спагеті-вестернів» і одним із найвпливовіших творів жанру.

Сюжет

До невеликого містечка Флегстоун наближається трансконтинентальна залізниця, і земля довкола раптом стає цінною. Колишня повія з Нового Орлеана Джилл Макбейн приїжджає до новоспеченого чоловіка-фермера, але застає всю його родину вбитою. Вона успадковує ділянку Світвотер із єдиним на багато миль джерелом води, через яку конче має пройти колія.

Троє чоловіків

На цю землю претендує безжальний найманець Френк, що працює на хворого залізничного магната Мортона, прикутого до інвалідного візка. Саме банда Френка винищила родину Макбейнів. У гру вступає мовчазний стрілець на прізвисько Гармоніка, який грає тужливу мелодію й переслідує Френка з особистих причин. До них приєднується розбійник Шаєнн, якого Френк намагається підставити за вбивство.

Розплата

Джилл вирішує боротися за землю, попри тиск і погрози. Протистояння повільно рухається до фінальної дуелі між Гармонікою та Френком, у якій під звуки губної гармошки нарешті розкривається, чому месник так наполегливо шукав свого ворога всі ці роки.

Актори

  • Чарльз Бронсон — Гармоніка, мовчазний месник із губною гармошкою.
  • Генрі Фонда — Френк, холоднокровний убивця; роль навмисне проти амплуа актора.
  • Клаудія Кардінале — Джилл Макбейн, удова з характером.
  • Джейсон Робардс — Шаєнн, розбійник із власним кодексом.
  • Ґабріеле Ферцетті — Мортон, хворий залізничний магнат.

Виробництво

Леоне зняв фільм у Іспанії (пустеля Альмерія) та в Долині монументів у США — на тій самій натурі, що й класичні вестерни Джона Форда. Сюжет придумали разом із ДарІо Ардженто й Бернардо Бертолуччі, майбутніми відомими режисерами. Енніо Морріконе створив окремі музичні теми для кожного героя, і Леоне програвав їх просто на майданчику. Знаменита початкова сцена очікування на станції триває майже десять хвилин майже без слів, лише з рипінням, дзижчанням мухи й крапанням води.

Збори і нагороди

У прокаті США фільм спершу провалився через сильне скорочення версії, але в Європі мав великий успіх. З роками його переоцінили: повну версію відновили, а критики визнали стрічку вершиною жанру. У 2009 році фільм внесли до Національного реєстру фільмів США.

Цікаві факти

  • Генрі Фонда, який десятиліттями грав позитивних героїв, з’являється тут як холоднокровний убивця дітей.
  • Музику записали до зйомок, і актори рухалися в кадрі під неї.
  • Вступна сцена на станції майже не має діалогів, лише природні звуки.
  • Сюжет розробляли Серджо Леоне разом із ДарІо Ардженто й Бернардо Бертолуччі.
  • Американський прокатник сильно скоротив фільм, через що в США він провалився.

Часто задавані питання

Про що фільм «Одного разу на Дикому Заході»?

Про боротьбу за землю на шляху залізниці, де стикаються вдова, найманий убивця, розбійник і мовчазний месник.

Хто зіграв головні ролі?

Чарльз Бронсон, Генрі Фонда, Клаудія Кардінале та Джейсон Робардс.

Чому роль Генрі Фонди особлива?

Актор, відомий шляхетними героями, тут уперше зіграв безжального лиходія, і це шокувало глядачів.

Хто написав музику?

Енніо Морріконе, причому партитуру створили ще до початку зйомок.

Чому фільм провалився в США?

Американський прокатник сильно скоротив стрічку, і в урізаному вигляді вона втратила ритм; повну версію оцінили пізніше.

Пов’язані матеріали

Інший приклад блискучої інтриги — «Афера» з Ньюменом і Редфордом. Любителям класики варто переглянути й мюзикл «Співаючи під дощем». Решту відібраних стрічок дивіться в рубриці ТОП-100 фільмів.