Державний секретар

Елізабет Маккорд пішла з ЦРУ, бо не погодилася з тим, як там ухвалюють рішення. Тепер вона викладає політологію в університеті, живе на фермі у Вірджинії з чоловіком Генрі та трьома дітьми і про велику політику читає хіба що в газетах. Після загибелі держсекретаря в авіакатастрофі президент Конрад Далтон, її колишній керівник у розвідці, пропонує посаду їй.

Елізабет погоджується і швидко розуміє дві речі. По-перше, розвідувальний досвід у Держдепартаменті допомагає більше, ніж знання протоколу. По-друге, катастрофа з її попередником, можливо, не була випадковістю. Це питання тягнеться через перший сезон, поки Елізабет вчиться працювати з людьми, які вважають її чужою.

У кожній серії Елізабет має справу з новою кризою: захоплені заручники, переговори про перемир’я, стихійне лихо, конфлікт, який от-от переросте у війну. Поруч її команда — речниця Дейзі Грант, асистент Блейк Моран, який знає розклад шефині краще за неї саму, і спічрайтер Майк Бі з цинічними жартами. У Білому домі її пильно стереже глава апарату Расселл Джексон: для нього вона надто незалежна і надто популярна.

Генрі, богослов і колишній пілот морської піхоти, з часом сам повертається до роботи на розвідку, тож сімейні вечері в Маккордів нерідко перетворюються на наради. Старша донька Стіві шукає себе, молодші діти ростуть під прицілом камер. Серіал тримає баланс між великою політикою й домашніми справами, і саме це відрізняє його від похмуріших історій про владу.