Пролітаючи над гніздом зозулі

Фільм став всесвітньо відомим після завоювання «Оскар» в п’яти номінаціях. Фестиваль «Золотий глобус» повторив цей успіх. 19 листопада 1975 року – прем’єрний день. Вплив фільму на сучасний кінематограф не викликає сумніву: це нове віяння американського і світового кіно.

Психіатрична клініка та новий пацієнт на лікуванні. Герой Рендол Макмерфі (актор Джек Ніколсон) не може зрозуміти, чому люди дають себе принижувати. Медсестра Мілдред (Луїза Мітчел) втручається в особисте життя пацієнтів. Поведінка Рендл – протест проти насильства над особистістю. Відбувається трагедія за межею людського розуміння: Макмерфі гине, задушений пацієнтом на прізвисько Вождь.

Підготовчий етап зйомок затягнувся більш ніж на рік. Причина: ретельний вибір акторського складу. Бюджет також не давав можливості розгорнути зйомки Актор Ніколсон – відомий актор, і довелося чекати, поки він закінчить контрактні зйомки. Флетчер була маловідома. Складність її ролі полягала в тому, що глядач, перш ніж зрозуміти, що вона втілене зло, повинен був полюбити її. Виникли проблеми з підбором актора на роль Вождя. Роль виконав Уіл Семпсон, лісник з Вашингтона. Зйомки тривали два тижні.

Незважаючи на трагічний фінал, глядача не полишає відчуття свободи і очищення.