Той, що біжить по лезу 2049 (Blade Runner 2049, 2017) — наукова фантастика режисера Дені Вільньова, продовження культового фільму Рідлі Скотта 1982 року. Бюджет картини оцінюють у 150–185 мільйонів доларів, а світові збори склали близько 267 мільйонів, тож комерційно стрічка недопрацювала. Натомість критики прийняли її захоплено: рейтинг на IMDb 8,0, на Rotten Tomatoes 88 відсотків схвальних рецензій. Прем’єра відбулася в жовтні 2017 року.
Фільм отримав два «Оскари» — за операторську роботу і візуальні ефекти. Для оператора Роджера Дікінса це була перша статуетка після чотирнадцяти номінацій.
Сюжет фільму
У 2049 році реплікант на ім’я Кей працює блейдранером і знищує застарілі моделі штучних людей. Під час одного завдання він знаходить рештки реплікантки, яка колись народила дитину. Сам факт пологів у штучної людини здатний зруйнувати крихку рівновагу між людьми й реплікантами.
Корпорація Воллеса наказує знищити дитину, а поліція — приховати правду. Кей починає власне розслідування і поступово починає вірити, що тією дитиною може бути він сам.
Розв’язка
Слід приводить Кея до Ріка Декарда, колишнього блейдранера, який багато років переховується. З’ясовується, що справжня дитина — донька Декарда і реплікантки Рейчел, а Кей лише схожий на неї спогадами. Кей рятує Декарда від людей Воллеса і дає йому зустрітися з дочкою, а сам, поранений, залишається на сходах під снігом.
Актори
- Раян Гослінг — реплікант Кей, головний герой і блейдранер.
- Гаррісон Форд — Рік Декард, що повернувся з оригінального фільму.
- Ана де Армас — Джой, голографічна супутниця Кея.
- Джаред Лето — Ніандер Воллес, сліпий творець нових реплікантів.
- Сільвія Гукс — Лав, безжальна помічниця Воллеса.
- Робін Райт — лейтенант Джоші, начальниця Кея.
Виробництво
Рідлі Скотт виступив продюсером і передав режисуру Дені Вільньову, який наполіг на знімальній групі з оператором Роджером Дікінсом. Знімали переважно в Будапешті в 2016 році, використовуючи масштабні декорації замість суцільної комп’ютерної графіки. Сцени пустелі з рудим небом створювали в павільйоні з димом і потужним освітленням.
Музику написали Ганс Циммер і Бенджамін Уоллфіш після того, як попередній композитор залишив проєкт. Сценарій спирається на ідеї оригіналу за мотивами роману Філіпа Діка, але розгортає нову самостійну історію через тридцять років.
Збори
При бюджеті в районі 150–185 мільйонів доларів фільм зібрав близько 267 мільйонів у світовому прокаті, що не покрило витрат на виробництво і рекламу. Попри це, картина отримала два «Оскари» з п’яти номінацій: за найкращу операторську роботу і найкращі візуальні ефекти. На Metacritic у стрічки 81 бал зі ста, а згодом вона здобула репутацію одного з найкрасивіших фантастичних фільмів десятиліття.
Цікаві факти
- Роджер Дікінс отримав свій перший «Оскар» саме за цей фільм після чотирнадцяти попередніх номінацій.
- До прем’єри вийшли три короткометражки, що пояснюють події між 2019 і 2049 роками.
- Гаррісон Форд знову зіграв Декарда через тридцять п’ять років після оригіналу.
- Сцену в пустелі з гігантськими статуями знімали з реальними декораціями і димом, а не повністю на комп’ютері.
- Образ голограми Джой досліджує ту саму тему штучних почуттів, що й увесь фільм.
Часто задавані питання
Чи треба дивитися перший фільм?
Бажано. Сиквел продовжує події «Того, що біжить по лезу» 1982 року, хоча подає достатньо контексту й для нових глядачів.
Чи людина Декард?
Фільм навмисно не дає однозначної відповіді, зберігаючи головну загадку оригіналу.
Скільки «Оскарів» отримала картина?
Два: за операторську роботу Роджера Дікінса і за візуальні ефекти.
Чому фільм не окупився?
Великий бюджет, тривалий хронометраж і повільний темп зменшили касові збори, хоча критики оцінили стрічку дуже високо.
Хто написав музику?
Саундтрек створили Ганс Циммер і Бенджамін Уоллфіш у дусі електронних тем оригіналу.
Пов’язані матеріали
Шанувальникам розумної фантастики радимо матеріали про «Інтерстеллар» і «Матрицю». Якщо вам близька похмура драма про майбутнє, перегляньте розбір фільму «Логан».





