Втеча з Шоушенка (The Shawshank Redemption, 1994) — драма режисера Френка Дарабонта за повістю Стівена Кінга 1982 року. Бюджет картини склав 25 мільйонів доларів, а в перший прокат вона зібрала лише близько 73 мільйонів і вважалася комерційною невдачею. Сьогодні фільм очолює рейтинг IMDb із оцінкою 9,3 і входить до списків найкращих стрічок усіх часів.
Історія охоплює майже двадцять років життя за ґратами і розповідає, як надія допомагає вижити там, де від людини майже нічого не залежить. Прем’єра відбулася у вересні 1994 року.
Сюжет фільму
Банкіра Енді Дюфрейна засуджують до двох довічних термінів за вбивство дружини та її коханця, хоча він наполягає на невинуватості. Його відправляють до в’язниці Шоушенк у штаті Мейн, де панують жорстокі порядки і корумпований начальник.
Енді поступово завойовує повагу. Він допомагає охоронцям із податками, відмиває гроші для начальника Нортона і добивається будівництва тюремної бібліотеки. Поряд із ним — Елліс Ред Реддінг, ув’язнений, який уміє дістати майже будь-що.
Розв’язка
Понад дев’ятнадцять років Енді потай прокопував тунель за плакатом із кінозіркою. Однієї грозової ночі він тікає через каналізаційну трубу, виходить на волю і знімає гроші, відмиті для Нортона, а докази корупції передає пресі. Начальник стріляється, а Ред, вийшовши на свободу, знаходить друга на узбережжі Мексики.
Актори
- Тім Роббінс — Енді Дюфрейн, стриманий банкір із залізною волею.
- Морган Фрімен — Елліс Ред Реддінг, оповідач історії.
- Боб Гантон — начальник в’язниці Семюел Нортон.
- Вільям Седлер — Хейвуд, один із в’язнів.
- Кленсі Браун — жорстокий охоронець капітан Гедлі.
- Джеймс Вітмор — старий бібліотекар Брукс Хетлен.
Виробництво
Френк Дарабонт придбав права на повість Кінга і сам написав сценарій. Зйомки проходили в покинутій в’язниці штату Огайо в місті Мансфілд улітку та восени 1993 року. Будівля давно не працювала, тож команді доводилося приводити приміщення до робочого стану.
На роль Енді розглядали Тома Генкса і Кевіна Костнера, але обидва були зайняті. Морган Фрімен погодився попри те, що в повісті Ред — рудий ірландець. Його спокійний голос за кадром став однією з найвпізнаваніших рис фільму.
Збори
У прокаті 1994 року стрічка провалилася, зібравши близько 16 мільйонів доларів у США під час першого показу, частково через складну назву і конкуренцію з «Кримінальним чтивом» та «Форрестом Гампом». Повторний прокат і номінації підняли світові збори до приблизно 73 мільйонів. Фільм отримав сім номінацій на «Оскар», зокрема за найкращий фільм і найкращу чоловічу роль Моргана Фрімена, але не виграв жодної статуетки. Справжню славу принесли продажі на відеокасетах і телепокази.
Цікаві факти
- Назва тривалий час відлякувала глядачів, які не могли її ні запам’ятати, ні вимовити.
- Ворона Джейк, улюбленець Брукса, була справжньою, і для сцени годування довелося чекати, поки птах з’їсть хробака.
- Тім Роббінс провів кілька годин у бочці з нечистотами під час зйомки втечі, а в кадрі використали суміш із шоколадного сиропу та води.
- Морган Фрімен у сцені з бейсбольним м’ячем кидав його так довго, що до кінця дня не міг підняти руку.
- Фінальний кадр на пляжі в Мексиці додали на вимогу студії, бо тестова аудиторія хотіла побачити зустріч героїв.
Часто задавані питання
За яким твором знято фільм?
Основою стала повість Стівена Кінга «Рита Хейворт і втеча з Шоушенка» зі збірки «Чотири пори року» 1982 року.
Чому фільм провалився в прокаті?
Заважали складна назва, відсутність зіркового екшену і потужні конкуренти. Популярність прийшла пізніше через відео і телебачення.
Скільки «Оскарів» виграла стрічка?
Жодного. Попри сім номінацій, усі головні нагороди того року дісталися «Форресту Гампу».
Чому Ред у фільмі не рудий?
У повісті Ред — рудий ірландець, але роль віддали Моргану Фрімену. У фільмі це обіграли жартом про походження прізвиська.
Чи реальна в’язниця Шоушенк?
Знімали у справжній колишній в’язниці штату Огайо в місті Мансфілд, яка тепер працює як музей.
Пов’язані матеріали
Шанувальникам сильних драм радимо розбір бразильської стрічки «Місто Бога» про життя у фавелах і фантастичну драму «Інтерстеллар» Крістофера Нолана. Любителям культової класики варто переглянути матеріал про «Матрицю».





